тѣснѧчесѧ [воины] другъ друга. пихаху въ гроблю. и спехнуша Ѡльга с мосту в дебрь. ЛЛ 1377, 23 об. (977).
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
пихати — ПИХАТИ, арх., грамм. – Пихать, совать. – Шерть давати – не голову в петлю пихати (2. 381). Сл.РЯ XI XVII. 15. 63: пихати (977 г.) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
пихать — аю, диал. пхать, пхаю – то же, севск., укр. пхати, пихати, блр. пехаць, пiхаць, др. русск. пьхати, пихати, сербск. цслав. пьхати παίειν, болг. пъхам сую (Младенов 539), словен. pǝhati, рǝhа̑m, phati, рhа̑m, чеш. pchati, pchnouti пихать, тыкать ,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Закон Педерсена — Хольгер Педерсен до 1896 года в Грайфсвальде. Закон Педерсена[1] (другие названия правило «руки», переход *s в *x) фонетический закон, сформулированный независимо друг от друга К … Википедия
нав'язати — I = нав язувати (змусити кого н. приймати, брати, купувати що н. усупереч бажанню), накинути, накидати; у[в]телющити, впхнути, увіпхнути, впхати, увіпхати, у[в]пихати (про конкретні, фізичні предмети); у[в]сучити (дати кому н. щось супроти його… … Словник синонімів української мови
укладати — I = укласти 1) (перев. зі сл. договір , угода офіційно домовлятися про що н., визначаючи умови), підписувати, підписати 2) (створювати, робити словник); упорядковувати, упорядкувати (компонувати збірку, альманах тощо) II = вкладати, укласти … Словник синонімів української мови
